Головна

Барвінкове – місто (з 1938 р.) районного підпорядкування Харківської області, районний центр Харк. обл. з 1923 р. Населення – 13 тис. чол. (2001 р.) Розташоване на крайньому південному сході області на кордоні із Слов`янським і Олександрівським районами Донецької обл. в 160 км. від обласного центру.

Місто розташоване у долині річки Сухий Торець, яка ділить його навпіл, і на навколишніх північних і південних пагорбах. Через Б. проходить залізнична лінія Харків – Донбас, яка була збудована в 1869 році як Курсько-Харківсько-Азовська зал. Від міста врізнобіч розходяться 6 автомобільних шляхів, які сполучають його із обласним центром,  іншими містами та селами району.

Засноване в 1651 р. під час масового переселення українців з правого берега Дніпра після поразки війська Б.Хмельницького в битві під Берестечком і наступними масовими репресіями поляків проти українського населення. Північніше р. Орілі і Береки переселення ішло „під руку московського царя” на т.зв. Слобожанщину; південніше ішла запорізька колонізація. Таким чином, Б. має запорізький генезис.

В 1651 році ватага запорожців під проводом І.Барвінка, отримавши „грамоту” від Коша, відправилася на схід і осіла на високому пагорбі над р. С.Торець, що іменувався Чумацькою горою, поблизу броду („перелазу”) ч-з річку. Бродом переправлялися на північний берег валки чумаків з різними товарами, передусім – сіллю, що видобувалася на соляних промислах Тора і Бахмута; за його перетин і подальший супровід чумаки сплачували податок Кошеві. Бродом користувались і татари для набігів на землі Ізюмського полку.